Авторський аркуш
А́вторський а́ркуш (авторський лист)
- умовна одиниця вимірювання обсягу текстової та ілюстративної інформації літературного твору, що використовується у видавничій справі і є основою для обліку праці автора, укладача, рецензента та ін. Один авторський аркуш дорівнює 40 000 друкованих знаків прозового тексту (враховуючи цифри, розділові знаки, проміжки між словами), чи 40 кілобайтам комп'ютерного тексту в DOS-форматі (разом із проміжками), чи 700 віршованим рядкам, чи 3 000 см² площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання. Обсягом авторського аркуша можна вважати 22 сторінки друкованого тексту за умови приблизно 1800 знаків на сторінку.
А́вторський а́ркуш (авторський лист)
- Це одиниця обсягу матеріалу (тексту, таблиць, ілюстрацій), створеного автором. Вона дорівнює: 40 000 знаків прозового тексту (рахуючи за знак і кожний пробіл між словами, і кожній розділовий знак, цифру тощо, і неповні рядки як повні); 700 рядків віршового тексту; 3000 см2 площі ілюстративного або іншого зображального матеріалу на сторінках видання.
У великих видавництвах цю роботу, як правило, виконує працівник виробничого відділу - калькулятор, виходячи з надрукованого видання або аркушів, підписаних до друку, для остаточних розрахунків з авторами, якщо винагорода обчислюється за обсягом видання в авторських аркушах. Однак видавцеві, який прийме авторський оригінал, треба вміти прикинути обсяг видання в авторських аркушах, щоб виключити приймання оригіналу в надто завищеному обсязі, прикинути витрати на папір, складання, виготовлення оригіналів ілюстрацій та ін.
Обсяг в авторських аркушах, підрахований за оригіналом, може істотно відрізнятися від обсягу, підрахованого за коректурними аркушами, підписаними до друку, або за виданням, що вийшло з друку. Впливає на обсяг насамперед формат сторінки видання. Якщо він вузький, то при невеликих абзацах багато сторінкового тексту після складання обсяг може значно збільшитися: там, де в оригіналі один або два рядки, у складанні набігає два або чотири через виганяння кількох знаків у кінцевий рядок, а оскільки неповні рядки рахуються як повні, при одному й тому самому тексті його обсяг у складанні збільшиться.
Існує кілька способів підрахунку обсягу прозового тексту в авторських аркушах при машинописній формі оригіналу.
Найпростіший, дуже приблизний: загальну кількість сторінок машинописного оригіналу ділять на 23, тобто на середню кількість сторінок в авторському аркуші при стандартно надрукованому оригіналі (30 рядків по 60 знаків у рядку).
Точніший: підраховують середню кількість рядків у сторінці (при коливаннях кількості рядків вибирають 10 с. із різних місць оригінал}'' і загальну кількість рядків у них ділять на 10); потім середню кількість знаків у рядку (для цього суму знаків у 10 рядках різної довжини ділять на 10) множать на середню кількість рядків у сторінці, а одержаний результат ділять на 40 000, визначаючи обсяг сторінки в авторських аркушах. Помноживши це число на кількість сторінок, дізнаються про обсяг оригіналу в авторських аркушах.
Якщо частини оригіналу надруковано по-різному (на різних машинках, із різною кількістю рядків і знаків у рядку в кожній частині), то для точності краще обсяг кожної такої частини підраховувати окремо.
Другий варіант цього способу: дізнавшись про число знаків у сторінці оригіналу, ділять 40 000 на це число і визначають, скільки сторінок оригіналу складають авторський аркуш, а потім загальну кількість сторінок в оригіналі ділять на це число.
Наприклад, 40 000 : 1800 = 22,2; за наявності в оригіналі 222 сторінки - його обсяг в авторських аркушах становитиме 222: 22,2 =10.
Автори, які передають у видавництво оригінал, виготовлений за допомогою комп'ютера (роздруківку або дискету), нерідко не розуміють, для чого вести підрахунок прозового тексту в авторських аркушах, якщо комп'ютер автоматично підраховує обсяг оригіналу в знаках (приймаючи за них і кожний можливий пробіл).
Причин є кілька. По-перше, неповні рядки рахуються як повні, а комп'ютер ураховує тільки реальну кількість знаків у кожному неповному рядку, через що обсяг в авторських аркушах виявляється меншим від того, який підраховано. По-друге, далеко не всі автори користуються при підготовці оригіналу комп'ютерами. По-третє, не всі видавництва мають КВС, щоб автоматизувати підрахунок обсягу в процесі складання видання.
Отже, при повній комп'ютеризації підготовки оригіналу авторами і складання у видавництвах та на поліграфічних підприємствах можна буде відмовитися від рутинних способів підрахунку обсягів видань.
При підрахунку обсягу зображального матеріалу (ілюстрації, прикраси) є свої особливості. Насамперед підрахунок ускладнений тим, що площа зображення в авторських оригіналах ілюстрацій, як правило, більша від тієї, яку вони займуть у надрукованому виданні, а підраховуватися їхній обсяг буде не за оригіналами, а за площею зображення у виданні. Тому завчасно треба знати, яким буде масштаб зменшення. Дізнатися про це можна, відразу ж поділивши ілюстрації на три групи за їх відношенням до площі сторінки: сторінкові, напів- і чвертьсторінкові. Потім кожні чотири чвертьсторінкові та кожні дві напшсторінкові ілюстрації прийняти за сторінкові. Знаючи кількість сторінок під ілюстрації, а також площу сторінок, можна, перетворивши ці дані, легко визначити, яку площу (в см2) займуть ілюстрації.
Поділивши одержане число на 3000 см2, можна дізнатись, скільки авторських аркушів у зображальних авторських оригіналах.